Володимир Владимиров народився 04 листопада 1965 року в Каменському районі Ростовської області, хутір Садонів. 

У 1974 році з батьками переїхав в село Вовчоярівка Попаснянського району Луганської області. Навчався в Лисичанській школі №4.

У 1984-1986 роках був призваний до армії, де служив в Афганістані і був кулеметником. 

Повернувшись з армії, він вступив до вищого навчального закладу. Навчався в Українській сільськогосподарській академії (зараз це Національний університет біоресурсів і природокористування України) на факультеті  «Лісове господарство».

Після закінчення інституту почав займатися підприємницькою діяльністю.

Коли почалася війна на Донбасі, Володимир відразу пішов добровольцем в АТО і був солдатом в Афганському батальйоні «АЙДАР» з листопада 2014 по 2016 рр., де теж був кулеметником.

У 2014 р. під час виконання бойового завдання отримав вогнепальне поранення.

У 2015 р. нагороджений орденом «ЗА МУЖНІСТЬ» III ступеня.

Після повернення з АТО жив з мамою в м. Києві.

Був чуйною, порядною, доброю, справедливою, чесною людиною.  Дуже любив Україну.

24 лютого 2022 року, коли російська армія вторглась в Україну і почалася війна, Володимир, не замислюючись, пішов добровольцем боронити нашу країну. Був також кулеметником.

Загинув 23 березня 2022 року під час виконання бойового завдання, захищаючи місто  Ірпінь. Похований в Києві на Берковецькому кладовищі. 

Нагороджений медаллю «ЗА ОБОРОНУ РІДНОЇ ДЕРЖАВИ» (посмертно).

Рішенням Ірпінської міської ради Володимиру Владимирову присвоєно Почесне звання «ПОЧЕСНИЙ ГРОМАДЯНИН МІСТА ІРПІНЬ» (посмертно).

Вічна пам’ять Герою-захиснику!