Народився 8 листопада 1984 року в Києві, де й провів дитинство.

Загинув у віці 37 років 18 липня 2022 року в місті Сіверськ Бахмутського району під час виконання бойового завдання з оборони міста Сіверськ та ведення бою у складі військової частини А4017. Командир стрілецького відділення.

Освіта: навчався у столичній загальноосвітній школі № 25. Після школи здобув вищу освіту за фахом «спеціаліст із радіотехніки та захисту інформації» в Академії водного господарства, а також в Одеському інституті звʼязку (Київський філіал).

На момент повномасштабного вторгнення працював у фінансовому департаменті компанії «Київстар».

Був одруженим, мав двох синів чотирьох та восьми років. 

24 лютого 2022 року їхав у потязі зі старшим сином у Карпати, аби покататися на лижах. Це була щорічна традиція тата й сина. Дружина та менший син залишилися в Ірпені. Дізнавшись про те, що сталося, Максим зробив усе можливе, щоб вони безпечно виїхали з Ірпеня у перший день вторгнення та вивіз усю сімʼю на Захід України.  

На початку березня він повернувся в Київ провідати своїх батьків та наступного дня, 4 березня, пішов добровольцем захищати Україну. 

Боронив Батьківщину у складі військової частини А4017. Прапорщик. Згодом за ініціативою його побратимів був призначений командиром стрілецького відділення. 

Загинув 18 липня 2022 року під час виконання бойового завдання з оборони міста Сіверськ Бахмутського району та ведення бою — отримав поранення, несумісні з життям.

Максим дуже любив життя. Був чудовим сином, прекрасним батьком для синів та коханим чоловіком. Він завжди чимось цікавився. Ставив собі цілі та досягав їх. Йому подобалось їздити на велосипеді, кататися на сноуборді, керувати катером, рибалити, полювати та робити безліч справ, від яких  отримував задоволення. Максим учив синів усього того, що вмів сам. У них із синами була справжня команда з активного проведення часу. 

Також Максим часто подорожував із сімʼєю всіма куточками України. Любив українську землю і завжди вважав своїм обовʼязком захистити своїх близьких та рідну землю від ворога. 

Герой не встиг передати всі свої знання, свій досвід синам. Він хотів побудувати будинок для своєї родини, про яку завжди турбувався. До слова, перед повномасштабним вторгненням купив собі укулеле і мав намір навчитися на ньому грати… Він хотів ще так багато всього зробити у своєму житті! Але обрав шлях сильного чоловіка, який готовий захистити свою сімʼю, свою родину, свою землю. І ми довіку будемо вдячні всім серцем йому за цей вибір.

Похований на Алеї памʼяті захисників у м. Ірпінь.