Максим народився 29 грудня 1979 року в Києві.

Помер у віці 45 років від серцевого нападу під час несення служби.

Освіта: навчався в київській загальноосвітній середній школі № 256, після закінчення вступив до Київського авіаційного інституту (нині — Національний авіаційний університет). 

Повний курс навчання не закінчив. 

Був призваний на строкову військову службу, яку ніс у роті охорони Київського військового ліцею імені Івана Богуна, мав військові звання молодший сержант, сержант.

Останні роки жив у селі Забуччя разом із батьками, працював у сфері торгівлі.

Під час повномасштабного вторгнення вирішив стати на захист України, відправився до військкомату Оболонського району міста Києва. Зі слів мами Максима Наталії Юріївни, за висновками медиків до служби він був придатний частково: «У Максима був цукровий діабет, він міг не призиватися до лав війська, але він наполягав, аби його зарахували до лав ЗСУ. Максим був великим патріотом своєї країни. Прапор України в нас на будинку висів завжди. Коли в лютому 2022 року росіяни вдерлися до сіл Михайлівка-Рубежівка і Забуччя, я вмовила сина тимчасово зняти прапор — він довго не хотів цього робити. Лише на моє наполегливе прохання таки зняв і заховав цей державний символ».

У перші дні війни Максим займався волонтерством — комусь із місцевих мешканців приносив продукти, комусь — гарячу воду. Був добрий, ввічливий, вихований. У селі жив не так давно, але місцеві мешканці Максима знали та дякували мамі за нього, коли воїна ховали. 

Після звільнення села від російських окупантів Максим намагався все ж таки  потрапити на військову службу. І йому це вдалося. Він був зарахований до військової частини А3754, служив у с. Залісся Шацького району Волинської області в роті вогневої підтримки. 

Телефонував часто, але про особливості військового життя нічого не розповідав.

«17 січня 2024 року ми отримали повідомлення від військкомату, що Максим помер від серцевого нападу прямо в наряді на контрольно-спостережному пункті», — закінчила розповідь про сина Наталія Юріївна.

Похований Безсчастний Максим Миколайович у селі Забуччя.  

У скорботі залишилися тато, мама, сестра, племінник.