Народилася 29 березня 1963 року.
Загинула в 59-річному віці 6 березня 2022 неподалік Стоянки внаслідок розстрілу під час спроби евакуюватися.

Про свою матусю розповідає Чайка Олексій Олексійович:
«Моя мама за фахом педагог — навчала дітей молодших класів.
Ми з дружиною після перших вибухів ворожої зброї вирішили зібрати наших рідних разом, сподіваючись на те, що виїхати всім гуртом буде безпечніше і швидше. Виїжджати мали намір на Житомирщину, до родичів моєї дружини.
Надія на паркінг у нашому житловому комплексі в Ірпені як на укриття поступово згасала, до обстрілів додалися ще й інші вороги — холод, голод, відсутність води.
Кидати гранати в автівки, якими переміщуються мирні громадяни, не робить честі військовим будь-якої країни, усі знають, що воювати повинні армії. Армія, яка виміщає злість на цивільних — не армія, а банда. Із такими бандитами ми мали справу 6 березня 2022 року. Розстріли наших автівок та автівок волонтерів про це свідчать.
Під час цього виїзду я також утратив свою маму — Чайку Ольгу Віталіївну. Дуже важко це збагнути, коли втрачаєш відразу обох — маму дружини і свою.
Ще гірше стає, коли бачиш їхні тіла на асфальті, а підійти не можеш. Мій брат був тяжко поранений… крик маленької дитини, що їхала разом зі своєю матусею, — усе це враження, які ніколи не покинуть. Минуло більше місяця, поки ми з дружиною змогли віддати останню шану нашим матусям і гідно поховати їх на батьківщині моєї тещі, на Житомирщині.
Ми розповіли про нашу трагедію багатьом ЗМІ, аби світ знав, які злочини коїть “друга армія світу” на нашій землі».