Чепалига Віталій Миколайович

44 роки 05.04.1980 - 12.08.2024

стрілець 1-го аеромобільного відділення 1-го аеромобільного взводу 81 бригади В/ч А4165

Віталій Чепалига героїчно загинув 12 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Білогорівка Сіверськодонецького району Луганської області.

Дружина Віталія, Чепалига Ольга Олександрівна, розповідає: «Мій чоловік народився в селі Ближній Хутір Слободжейського району Республіки Молдова. Там же закінчив 11 класів. У 18 років переїхав в Україну. 

В 2008 році почав працювати слюсарем по виготовленню вентиляторних систем на підприємстві «КомінвентПлюс» у смт Гостомель (зараз селище).  

З 2015 року працював водієм навантажувача у відділі логістики на АТ «Ветропак Гостомельський склозавод». 

Ми познайомилися у рейсовому автобусі Чернівці – Київ. Сиділи поруч. Побачивши його вперше, я одразу закохалася. Він був високий, смуглявий, дуже гарний. Ми їхали всього шість годин, і діставшись Києва, обидва зрозуміли, що це доля, і з того моменту вже не розлучалися. В 2008 році одружилися, з 2014 року жили в Ірпені. Ми прожили щасливі 17 років, в мирі та злагоді. Часто ходили на шашлики, рибалили, любили відпочивати на природі, подобалося збирати гриби, їздили на відпочинок до моря.

Віталій був дуже добрим, щирим, чесним, веселим і порядним, любив тварин, завжди переглядав про них телепередачі. В нас є киця Соня, яка дуже любила Віталія, вона і досі чекає на нього. Захоплювався фільмами, часто дивився кіно про війну, цікавився футболом і чудово в ньому розбирався. І дуже любив мене. Наші стосунки були чудовими! Віталій часто повторював: «Разом ми команда!». А ще казав: «Ніколи не здавайся!». Ми мріяли разом прожити до старості, та повномасштабне вторгнення росіян в Україну перекреслило всі наші мрії, відібрало всі надії на тихе спокійне життя… 

23 травня 2024 року мій чоловік став на захист України. Спочатку навчався у Львові, потім відправили в Луганську область, Сіверськодонецький район, смт Білогорівка, де він і загинув, потрапивши під мінометний обстріл. Це трапилося 12 серпня 2024 року. Ще дев’ять місяців Віталій вважався зниклим безвісти. Дев’ять місяців безперервних пошуків… 

Поховати чоловіка змогли лише 14 травня 2025 року в селі Моївка Вінницької області». 

ЗАКРИТИ
Закрити

Зв’язатися

Якщо ви побачили помилки на сайті, чи володієте інформацією про загиблих, які відносяться до Ірпінської громади, будь ласка повідомте нас.