Давидчук Олександр народився 6 жовтня 1966 року в селі Грузьке. Зараз це Бишівська громада Фастівського району Київської області.

Український військовий, боєць батальйону територіальної оборони «Айдар» Міністерства оборони України (позивний «Брод») загинув 27 липня 2014 року у віці 48 років поблизу міста Лутугине Луганської області.

Освіта: середню освіту здобув у Бучанській школі-інтернаті № 5. Проходив строкову службу в армії, був направлений на службу в Афганістан, де став учасником війни. Після закінчення військової служби разом із родиною місцем постійного проживання обрав місто Ірпінь. 

Коли в 2014 році розпочалася російсько-українська війна, він разом із побратимами-афганцями організував волонтерський рух для допомоги українським військовим на Луганщині. Потрапивши в зону проведення АТО, Олександр побачив гостру потребу в досвідчених бійцях. Рішення було ухвалене швидко: Олександр Васильович мусить стати пліч-о-пліч із земляками на захист України. 

27 липня 2014 року бійці батальйону «Айдар» узяли на себе удар танкових військ російських окупантів, утримуючи власні позиції. Потрапивши під шквальний обстріл російсько-терористичних військ, більшість бійців українського підрозділу загинуло.

30 липня в місті Ірпінь захисників Вітчизни прийшли провести в останню путь сотні людей. Похований герой на ірпінському міському кладовищі.

Іменем О. В. Давидчука названа центральна вулиця його рідного села Грузьке на Київщині.

Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені в захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» Олександр Васильович Давидчук нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).