Сергій народився в с. Чорноморівка Херсонської області.

41-річний захисник загинув на Харківщині під час ротації внаслідок артилерійського обстрілу ворога.

Освіта: після закінчення гімназії зі срібною медаллю вступив до Херсонського економіко-правового інституту (ХЕПІ).  

Був лідером курсу, брав участь у всіх заходах свого навчального закладу, грав у гумористичній команді, був активним членом студентської ради, за його участі було проведено не один десяток мистецьких подій у місті Херсоні. 

За студентським обміном рік навчався в University of Nebraska at Kearney, USA.

Строкову службу проходив у в/ч у місті Десна Чернігівської області (багато жартував стосовно цього співпадіння).

До початку повномасштабного вторгнення проживав із щасливою сім’єю в місті Мелітополі. Після приходу окупантів у це місто декілька місяців ще вірив у швидку перемогу України, але згодом вирішив перевезти родину в більш безпечне місце — Ірпінь (липень 2022 року).

Одразу після облаштування родини (восени 2022 року) пішов у військкомат та мобілізувався до лав ЗСУ, адже понад усе хотів боронити рідну землю від окупантів.

На КМБ за помітні лідерські якості та дисципліну, пошану серед побратимів одразу був призначений на посаду командира взводу ЗРВ. 

Перша локація, на яку було направлено Сергія, це Бахмутський напрямок. Якраз у період запеклих боїв за місто. Завданням Сергія було перебувати на передових позиціях ЗСУ та здійснювати захист неба над нашими воїнами. Завдяки роботі його команди вдавалося дуже довго стримувати наступ ворога. Тож за участь у цих боях був нагороджений медаллю «Бахмутський рубіж».

Восени 2023 року бригада Сергія була виведена на доукомплектування. І вже на початку 2024 року — нова локація, Харківський напрямок.

На жаль, 14 травня 2024 року під час ротації авто разом із Сергієм потрапило під артилерійський обстріл ворога. 

На початку свого військового шляху Сергій обрав позивний «Скіф» (адже він родом із Херсонської області), але його командир перейменував його в «Еталон», тому що Сергій був дійсно еталоном військового… 

Сергій завжди пишався тим, що він військовий, був невиправним оптимістом, ніколи не скаржився на життя, дуже багато усміхався і любив Україну. Девіз по життю — «усе буде добре» (та великий палець догори).

Смерть Сергія Десни — це страшна втрата для коханої дружини, доньки, всіх рідних і друзів…