Загинув в березні 2022-го, в селі Лютіж, боронячи підступи до Києва.

Денис народився у м. Уральськ в республіці Казахстан. 

 В школі навчався у місті Маріуполі (ЗОШ №42), продовжив навчання у механіко-металургійному технікумі, що входив до складу Приазовського державного технічного університету. Захоплювався читанням книг, особливо любив фантастику, добре знав комп’ютер, дуже любив життя, мріяв, щоб на Землі панував розум, любов, логіка. Був одружений  на чарівній дівчині з Ірпеня.  У 2014 році молода родина поселилася в одному із будинків на вулиці Мечнікова. Був батьком двох донечок, які стали сенсом його життя і  великих мрій. 

  В цьому ж році пішов на службу за контрактом до Національної Гвардії України в бригаду швидкого реагування «Рубіж», яка відносилась до військової частини 3018 і розміщувалася в Гостомелі. Після захоплення Гостомеля ворогом разом з побратимами боронили підступи до Києва. Рубежем жорстоких боїв у лютому-березні 2022 року стали села Мощун, Лютіж, Гута- Межигірська. Денис загинув в селі Лютіж.

На будинку в Ірпені , де мешкала родина Дежкіних встановлена меморіальна дошка герою.

У скорбрті залишилася велика дружна родина-тато, мама,  сестри, дружина, доньки.

Похований Дєжкін Денис Юрійович в Чернігові.

–