Народився 31 грудня 1994 року.
27-річний Назарій Драшпуль загинув 28 серпня 2022 року.
Освіта: середня школа; у коледжі здобув спеціальність «Бухгалтерський облік»; потім вступив на факультет Національного університету біоресурсів і природокористування України, здобувши фах «Облік і оподаткування»; вивчав фізику в Київському національному університеті імені Т. Г. Шевченка.
І весь час готувався до війни.
Назарій у сім’ї — єдиний син. Батьки вкладали у виховання сина власні знання, здібності, досвід. Та на створення самого себе як особистості хлопчина докладав власні великі зусилля: багато читав, любив точні науки, займався спортом, навчався у школі, у закладах вищої освіти, любив бойові мистецтва, займався карате і поставив за мету освоїти бойовий гопак. В Ірпені — місті, де жив і зростав Назарій (тут мешкає п’яте покоління його родини) він намагався відвідувати всі новостворені гуртки, клуби, студії.
Мама Назарія Марія Степанівна розповідає: «Наш син був незвичайною дитиною. Змалечку мріяв стати військовим, хоча даних до військової справи, як нам із батьком здавалося, він не мав. Риси сучасного військового з глибокими знаннями фізики, комп’ютерних наук, фінансової справи він виховував у собі самостійно.
У 15 років почав грати в страйкбол — це командна гра, у якій “бій” ведеться 6-мм пластмасовими кульками з точних копій бойової зброї. Відмінною рисою гри є чесність. Також Назарій займався реконструкцією, мав багато військового спорядження і аксесуарів, велику увагу приділяв вивченню техніки бою і військової медицини.
Ще в дитинстві перші дві військові форми для Назарія шила його тітка, а вже в підлітковому віці була куплена у військторзі найменшого розміру.
У 2014–2017 роках ніс службу в 101-й окремій бригаді охорони Генерального штабу Збройних сил України, періодично здійснюючи бойові відрядження в зону АТО (OOC) як військовий службовець фінансової служби.
Після повернення звідти повторював: “Війна з росією буде”. Тому вирішив змінити свою військову спеціальність фінансиста, і в 2021 році пройшов військові збори на Широколанівському військовому полігоні, оволодівши спеціальністю стрілка. У середині лютого 2022-го Назарій за власні кошти придбав собі бронежилет високої якості.
Назарій носив окуляри, мав низький зір, та це не зупиняло його ніколи.
24 лютого ірпінці рано прокинулися від вибухів, чоловіки подалися до Бучанського військкомату, там була велетенська черга.
Уже ввечері мій син телефонував, що прийнятий на службу до 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних запорожців стрілком-помічником гранатометника і перебуває на Лівому березі. Згодом ми дізналися, що наш син у Броварському районі. Це означало, що він із побратимами захищає Київ.
Потім телефонував із Сумської області, Харківської, Луганської, і наостанок — із Донецької. Ми знали, де гаряче — там і наш син. Слідкували за його сторінкою в телеграмі, щоб хоча б частіше отримувати про нього звістку. У соціальних мережах на багатьох каналах Назарій був “своїм” і мав кілька псевдонімів: Max Stern і RayBoland. Жартував, любив робити нам із чоловіком приємні сюрпризи.
У червні отримав травму ноги. На БМП Назарія і ще одного бійця доставляли до шпиталю, пораненого воїна передали медикам, а Назарія “забули”, бо він перебував у відсіку, де зберігалися боєприпаси. Із цього приводу він придумав пригодницьку історію і намагався нас нею розважити. Просив допомагати йому і побратимам тепловізорами та іншим військовим спорядженням. Ми з чоловіком виконували всі його прохання.
28 серпня 2022 року Назарій перебував на позиції біля села Павлівка Донецької області, два його побратими були сильно поранені. Під час евакуації зранених воїнів ворожа міна розірвалася біля авто з ними і наш син отримав поранення від уламку, яке стало для нього смертельним».
Назарій Драшпуль похований в Ірпені на Алеї пам’яті захисників України.
Меморіальна дошка з його портретом на будівлі Ірпінського економічного коледжу, де він навчався, нагадує молоді про гідність і честь сучасного покоління українців.
Старший солдат Назарій Драшпуль нагороджений Подякою Міністра оборони України за зразкове виконання військового обов’язку та бездоганну сумлінну службу в 101-й бригаді та Подякою командуванням військової частини А3425 за зразкове виконання службових обов’язків під час проходження військових зборів оперативного резерву 2-ї черги на базі 61-ї окремої піхотної бригади. Нагороджений нагрудним знаком «Учасник АТО», відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції».
Також указом Президента України відзначений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно), вшанований Ірпінською міською радою званням «Почесний громадянин міста Ірпінь» (посмертно).