Народився і виріс в селі Михайлівка-Рубежівка, тут же навчався у середній школі. Після закінчення 9 класів поступив на навчання до професійно-технічного училища, що у Святошинському районі м. Києва, обрав спеціальність автослюсаря.

Борис унаслідував ремесло будівничого від свого батька, який відомий в середовищі будівельників, як талановитий покрівельник. Працювали разом, Микола Миколайович Гончар навчав сина примудростям будівельної справи: «Борис був творчою людиною, він не просто будував, він любив конструювати, перебудовувати, добудовувати, додавати своє. Він перебудував власний дім, який за дизайнерським задумом не поступався висококваліфікованим фахівцям»-згадує наречена Бориса Гончара Олександра Савченко. Про свого Бориса Олександра може розповідати годинами, плакати і розповідати:» У 2008 році Боря проходив строкову військову службу, але був прооперований на виразку шлунку і комісований. Коли ж розпочалися воєнні події на Сході нашої країни у 2014 році, то він весь час намагався туди потрапити, декілька разів проходив медичну комісію у військоматі, отримував відмови.

«Хто, як не я? Там вбивають наших людей, а я буду сидіти вдома? Я собі не пробачу» -повторював Борис. У 2022 році все ж потрапив на службу за контрактом- «до кінця військового стану»- так говориться документі.

Служив у 22 окремій Президентській бригаді спеціального призначення, освоїв військову спеціальність гранатометник, служив під Чорнобилем на кордоні з Білоруссю??до з кінця 2022 року. На початку 2023 року разом з бригадою був направлений на напрямок Бахмут-Соледар.

В коротких телефонних дзвінках повідомляв:»Якщо є пекло на Землі, то воно тут, у Бахмуті». Потім знову нове місце служби і нова «гаряча точка»-Куп’янськ.Ротацій не було, відпусток не було, хіба що можна було купити у командира 2-3 дні перепочинку».

На терміні «купити» наполягає Олександра Савченко і рідна сестра воїна Яна Гончар.Дівчата наполягають термінологію не змінювати ні за яких обставин. З дзвінків військовослужбовців, побратимів Бориса Гончара дівчата дізналися про «тіньові» сторони несення служби рядового складу військовослужбовців у ЗСУ:

-про хабарництво командирів,

-про байдужість командирів до своїх підлеглих,

-про відсутність зброї, обладнання, їжі.

Цитують Бориса вкотре:»Я розумів, що буде важко, але що так-не здогадувався. Командир у Бахмуті нас залишив на «0», сів у авто і поїхав, наказавши економити набої».

Яна Гончар додає:»Побратими Борі розповідають, що полковники, підполковники, відкривають магазини, зареєструвавши їх на своїх дружин, торгують там продуктами для військових. Приклади у нас є, я про них розповідаю у своєму відеоролику, називаю прізвище безпосереднього командира мого брата-підполковник Гаврилянчик, Великий Бурлук, Харківська область. Це те місце, де помер мій брат, , мій брат не загинув, він помер від обширного інфаркту, йому не надали своєчасної медичної допомоги. При спілкуванні із лікарем, який прийняв його в амбулаторії Великого Бурлука напів живого, я не змогла дізнатися, яка саме медична допомога була надана Борисові. Лікар вищої категорії, 22 роки медичного стажу (він сам це декілька разів повторив) спілкувався зі мною матюччам і погрозами, а коли ми Борю поховали, то писав СМС декілька разів і запитував, чи буде родина наполягати на розслідуванні справи.Ми будемо наполягати на розслідуванні причин смерті Бориса, я про це офіційно заявляю!

Коли я приїхала забирати тіло свого брата, то мені запропонували заплатити 28 тисяч грн. за ритуальні послуги. Це було у місті Чугуїв, куди привезли тіло мого брата. Запропонував той же вищеназваний полковник. Зізнаюсь: я його вдарила по пиці.

Тіло мого брата було перевезено до Михайлівки-Рубежівки за сприяння Бучанського військкомату. Борис похований на кладовищі в рідному селі. Мріємо про організацію Алеї Слави для полеглих героїв- односельців.Вони для нас герої!»

Жодних виплат родина Гончар за сина, брата, чоловіка не отримала.

Більш того, наречена Бориса Гончара отримала роздруківку його заробітної плати за рік несення служби – найвища із зарплат (це було один раз за рік ) складала 16 тисяч, за інші місяці були показані виплати до 38 грн. на місяць і, навіть, 1грн.38 копійок…