Народився 2 серпня 1979 року в м. Ірпінь.
42-річний Сергій Колодницький загинув 3 березня 2022 року.
Освіта: навчався в ЗОШ № 10, закінчив 9 класів, у 10–11-х класах навчався в ЗОШ № 17. Закінчив Ірпінський індустріальний коледж.
Має дорослого сина, якому виповнилося 20 років.
Працював у ЖЕКу в м. Гостомель разом із батьком.
Перед повномасштабним вторгненням Сергій Володимирович проживав у Бучі, але 3-го березня 2022 року приїхав боронити рідне місто Ірпінь.
Пішов на блокпост по вулиці Ново-Оскольській, що містився неподалік батьківської хати.
Батько, Колодницький Володимир Миколайович, згадує: «На моє запитання, мовляв, як же ти підеш без зброї, син відповів: “Поставили блокпост, дадуть і зброю”».
«Моя дружина померла рано, — розповідає далі батько Сергія, — двох синів я виховував сам. Сергій ріс спокійним і дуже добрим хлопчиком, дуже любив дітей, мав багато друзів, як старших, так і молодших за себе. Одним із основних його захоплень була рибалка. Я почав брати його ще шестирічного із собою ловити рибу. Це можна назвати родинним хобі. Пізніше ходили рибалити втрьох: я, Сергій і молодший син. Виїжджали з наметом на кілька днів. Діти плавали. Одного разу ми перевернули човен, щоб помити, а Сергій пірнув і жартома під ним заховався. Разом ходили по гриби; Сергій дуже любив тварин, пташок. Удома завжди жили котики, собачки.
Любили родиною переглядати старі фільми, на яких, власне, діти й виховувалися. Перевагу Сергій надавав комедіям, а от бойовиків не любив зовсім.
Із дитинства мій син був самостійним. Одного разу я, працюючи в різні зміни на заводі, забув забрати його з дитячого садочка, а він — нічого, спілкувався з вихователькою (усміхається).
Сергій планував далі навчатися. Перед початком повномасштабного вторгнення подавав документи в Ірпінську академію податкової служби. ??? Університет державної фіскальної служби України
Не судилося…», — сумно закінчив свою розповідь батько.