Кострикін Олександр Юрійович народився 19 серпня 1963 року в селі Покровське Троїцького району Луганської області.
58-річний Олександр Кострикін загинув 16 березня 2022 р.
Освіта: закінчив середню школу в Луганську. Із 1979 по 1981 роки навчався в СПТУ № 6 на тракториста. Із 2020 року працював двірником в ОСББ «Затишний 2020».
Голова ОСББ «Затишний 2020» Литвиненко Олена Іванівна про Олександра Юрійовича розповідає: «Ми познайомилися з Олександром, коли він прийшов до нас працювати. Він був людиною з великої літери: доброю, роботящою, чуйною і порядною. Свою роботу виконував із завзяттям. Виходив о 6-й ранку і вже об 11-й на території був цілковитий порядок, хоча територія нашого житлового комплексу чимала. Він був взірцем праці та відданості своїй справі. Усі мешканці нашого ЖК знали, поважали і любили його. Особливо — діти. Побачивши Олександра, бігли до нього, щось розповідали, їм було цікаво з ним спілкуватися.
Його життя не було простим. У 2014 році, коли росіяни окупували Луганщину, колишня дружина виїхала в рф, із сином він міг спілкуватися лише телефоном, і дуже сумував за ним; показував нам фото, розповідав про його досягнення. В Ірпені проживав рідний брат Олександра із сімʼєю, у них були дуже дружні й міцні родинні стосунки.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, пішов жити до брата.
Племінник Олександра розповів, що в день загибелі його батько (брат Олександра) поніс їжу знайомому, який ледве пересувався і потребував допомоги. Почулися постріли, Олександр вибіг, хвилюючись за брата. Знову постріли. Додому брати вже не повернулися. Тоді в місті почалися інтенсивні обстріли, забрати й поховати тіла змоги не було. Зробити це вдалося лише тоді, коли зайшли наші війська й почалося масове проведення ексгумації.
Поховали Олександра лише 9 травня 2022 року. Попрощатися з ним прийшли всі мешканці громади».