Народився 10 липня 1969 р. в Ірпені.
52-річний Олексій Кривов’яз загинув 6 березня 2022 р.
Освіта: закінчив місцеву ЗОШ № 1.
Близький родич Олексія Анатолійовича Крумбет Михайло Миколайович розповідає: «Олексій був моїм похресником, моя дружина — його рідна тітка.
У школі був спокійним хлопчиком. Після її закінчення працював водієм.
Одружився, виховував двох донечок: молодша 2008 року народження, старша — 2006-го. Був добрим сім’янином, мав чудові стосунки з дружиною і донечками. Він узагалі був дуже добрим, ніколи не бував агресивним.
Перед початком повномасштабного вторгнення дружина поїхала на Черкащину відвідати родичів. Планувала на кілька днів, але не так сталося, як гадалося. Повернутися додому вже не змогла, сім’ї також не вдалося до неї виїхати.
6 березня, коли вдома закінчилися продукти, Олексій вирішив звернутися по допомогу до рідної тітки, яка проживала неподалік. Діти залишилися вдома. Дістатися до тітки можна було через парк “Дубки”, саме тоді в парку вибухнув снаряд. Олексій загинув на місці внаслідок ушкодження уламком.
Його тіло знайшли волонтери і перевезли в київський морг, родині одразу не повідомили. Ніхто не знав, де його шукати. І лише наприкінці травня слідчий запросив мене на упізнання. Зважаючи на те, що минуло майже три місяці, тіло ідентифікувати було вже неможливо — впізнали лише за одежею.
Я його забрав, зателефонував дружині Олексія, яка на той час разом із донечками вже перебувала на Черкащині. Вони приїхали. Поховали на початку червня.
До війни ми спілкувалися родинами. Знайомству зі своєю майбутньою дружиною я завдячую появі Олексія на світ. Я був його хрещеним батьком, і на хрестинах познайомився з його рідною тіткою. Із часом ми побралися і прожили в шлюбі майже 53 роки. Моя дружина померла від стресу під час окупації нашого міста».