Народився 13 серпня 1999 року в селі Руда Кам’янець-Подільського району Хмельницької області. 

22-річний молодший лейтенант Захар Квасний загинув 6 березня 2022 року поблизу Ірпеня.

Освіта: навчався в Кам’янець-Подільському НВК № 3. У 2014 році, у віці 14 років, твердо вирішив стати військовим. Закінчив Кам’янець-Подільський ліцей із посиленою військово-фізичною підготовкою. Військову освіту здобув в Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. 

Мав високі спортивні досягнення: чемпіон України та призер чемпіонату світу з універсального бою.

У 2021 році року прийняв командування інженерно-саперним взводом 70-го центру інженерного забезпечення в місті Бар. Служив у військовій частині А 0853.

Чотирнадцятилітніми три друга — брати-близнюки Захар і Андрій, Сергій Прудивус подали документи до ліцею з посиленою військовою та фізичною підготовкою, уперше в житті ухваливши самостійне рішення — присвятити майбутнє службі. А відтак заздалегідь готувалися до цього. Захар був чудовим спортсменом — захоплювався боротьбою, рукопашним боєм. «На цих учнів, — згадує їхня класна керівниця Наталія Станіславівна Дробик із НВК № 3, — рівнялися всі, тому що для них було справою честі відстоювати правду, справедливість, порядність. Справжні лідери! До ліцею вступали й інші випускники школи, та далеко не всі витримували суворий режим, високі вимоги до фізичної підготовки, той вишкіл, без якого був неможливий подальший поступ. А вони зуміли подолати всі труднощі, згодом вступивши до академії імені Сагайдачного. 

«Особливим» називає вчителька Захара Квасного, бо взірцем для нього була та молодь, яка «”тіло й душу»» віддала за незалежність країни в 14-му, 15-му, 16-му роках на Сході України. 

«Захару, — розмірковують наразі його наставники, — обов’язково хотілося бути в гущі подій. Він мав чудові організаторські здібності, був надзвичайно активним й ініціативним, та й узагалі по-іншому просто не міг».

Захар був нумізматом — збирав колекцію старовинних монет і паперових купюр, захоплювався історією та археологією, бабуся була його помічницею в розкопках на городі, там він, до речі, знайшов козацьку люльку і чудернацьку цеглину.

Із друзями Захар залюбки співав українські пісні, здебільшого народні.

Після початку великої війни росії проти України Захар Квасний був відряджений в один із підрозділів сухопутних військ ЗС України для виконання бойового завдання біля м. Ірпінь — перерізати підступи до столиці колонам російської бронетехніки. 25 лютого 2022 року, після виконання поставленого завдання з підриву мосту, взвод інженерних загороджень був атакований військами російської федерації. Унаслідок цього до вказаного місця збору групи молодший лейтенант Захар Квасний не повернувся. 

Рідні Захара втратили з ним зв’язок 25 лютого.

6 березня 2022 року стало відомо, що лейтенант Квасний загинув біля Ірпеня через численні поранення в голову.

У скорботі залишилися мати, брат, сестра. 

Квасний Захар похований 12 березня 2022 р. у місті Кам’янець-Подільському на Алеї Слави міського кладовища.

Нагороджений орденом за мужність ІІІ ступеня (посмертно).