Народився 10 липня 1988 року в місті Євпаторія, Крим. 

33-річний Павло Лі загинув 6 березня 2022 року в Ірпені.

Освіта: Київська дитяча академія мистецтв.

Якось в Євпаторію приїхали зі столиці представники Київської дитячої академії мистецтв — вони запросили Павла до себе на навчання. «Ви постійно зайняті й не бачите, якою талановитою росте ваша дитина, — сказали Марії Василівні кияни. — Не обрубуйте їй крила!» Ішлося про приватну школу, навчання в якій коштувало недешево. А ще переїзд до Києва потребував й оренди квартири. Але слова про талант сина настільки глибоко запали матері в душу, що вона покинула відносно усталене життя в Криму і разом із сином перебралася до столиці.

Ім’я Павло отримав напередодні свята Петра і Павла, хоча спочатку дитину хотіли назвати Робертом, — розповів у своїй автобіографії Паша Лі. 

Батько — Лі Роман Миколайович, музикант. Мати — Лі Марія Василівна, майстер спорту міжнародного класу в гірському спорті, закінчила Культосвіту в місті Калуш на Івано-Франківщині, хореограф.

«Паша був дуже вдячним сином, — згадує Марія Василівна. — Одного дня він сказав мені: “Мамо, я б хотів, щоб ти могла ще якось влаштувати своє життя. Щоб ти жила не тільки заради мене. Я назбирав грошей. Купи собі квартиру!” Я знайшла помешкання в Ірпені, і він мені його придбав. Натомість сам Паша залишився на орендованій квартирі на Троєщині. 

У період коронавірусної епідемії Марія Василівна поїхала до захворілої мами в рідну Ворохту на Івано-Франківщині. Тож у квартиру в Ірпені перебрався Павло, останні три роки він мешкав у Ірпені.

У мирний час Павло Лі знімався в кіно та рекламі, був у трупі академічного камерного театру «Колесо». Брав участь у талант-шоу «Фабрика зірок-3», яке зробило його досить відомим.

Здобувши успіх на сцені та в кіно, Павло започаткував власні курси театральної майстерності. Його викладання було тісно пов’язане з психологією, розкриттям особистості, таланту. На курси до Павла записувалися не лише актори, а й люди, які хотіли змінити своє життя, зробити своє внутрішнє «я» більш розкутим. Зокрема, було чимало бізнесменів.

Останні роки його кар’єра різко пішла вгору. Він знявся у фільмах «Смак свободи», «Мирний-21» — у стрічці Ахтема Сеітаблаєва йдеться про подвиг луганського прикордонного загону в 2014 році.

Із початком широкомасштабної війни росії проти України Павло пішов в Ірпінську міську раду й попросив, щоб його взяли в тамтешню волонтерську групу. Волонтери приймали дзвінки від людей, реагували на різні критичні ситуації, розвозили гуманітарну допомогу і медикаменти літнім людям, хворим, багатодітним сім’ям, які залишилися в місті й не могли про себе подбати.

Характерним є випадок, коли він із побратимами евакуював дорослих та дітей із палаючого будинку: чоловіки зняли свої бронежилети і закривали ними дітей від куль росіян.

Павло Лі друкував карти для українських військових, які прямували до Ірпеня або вже були на тих територіях. Він скріплював мапи у спеціальні блоки та передавав захисникам, щоб вони могли краще орієнтуватися на місцевості. 

Павло Лі 6 березня разом із двома іншими волонтерами — Тарасом Мельником та Іриною Мігитко — розвозив машиною місцевим жителям пайки з їжею. У той фатальний день збіглася разом низка обставин, які й зробили поїздку трагічною.

Як виявилося, дорогою до початкової точки призначення вони зустріли літніх чоловіка і жінку з дівчинкою. Ті попросили підвезти їх до Романівського мосту на виїзд із Ірпеня. Відмовити людям в їхньому проханні не могли.

Після цього волонтери повернулися на свій маршрут із запізненням. Дорогою вони натрапили на палаючий одноповерховий будинок. Довелося зупинитися, щоб сфотографувати пожежу. Такі фотографії та відео волонтери потім передавали до відповідних органів, сподіваючись, що постраждалим нададуть допомогу або вони хоч знатимуть, що сталося з їхнім житлом.

У якийсь момент у машину полетіли кулі: у лобове скло, у дах, у двері. Як потім з’ясувалося, загалом куль було близько двох десятків. 

Павло Лі загинув 6 березня 2022 року від обстрілів осатанілих російських солдатів на задньому сидінні волонтерського автомобіля в Ірпені.

Двом волонтерам дивом удалося вижити, проте поранення актора виявилися несумісними із життям.

«За останні 48 годин є можливість сісти та світлину кинути про те, як нас бомблять, а ми усміхаємося, тому що впораємось і все буде Україна. Ми працюємо!», — написав Павло Лі 4 березня в останньому дописі на своїй сторінці у фейсбуці.

За кілька днів волонтерові Максиму Шевченку вдалося розшукати й вивезти з Ірпеня тіло вбитого Павла Лі. Мама Павла забрала тіло в Карпати, де в місті Ворохта його 19 березня поховали за християнським звичаєм.

Указом Президента від 6 червня 2022 року актора і телеведучого Павла Лі було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Нагороду матері загиблого вручив особисто Володимир Зеленський. 

Марія Василівна ініціювала встановлення в Ірпені меморіального знаку на честь Павла, на місці його загибелі. 

«Сталося це на вулиці Пушкінській, 29. Тому стелу буде розміщено в парку Центральному — на перехресті вулиць Пушкінської та Університетської», — пояснив вибір місця для вшанування пам’яті Павла Лі міський голова Ірпеня Олександр Маркушин. 

Відповідне рішення ухвалено на міськвиконкомі 28 лютого 2023 року. Стела імені Павла Лі буде нагадуванням про самопожертву всіх, хто загинув, щиро й безкорисливо допомагаючи людям під час війни.