Народився 1 вересня 1944 року в селі Білецьке Летичівського району на Хмельниччині.

77-річний Микола Лобоженко загинув 19 березня 2022 року в Ірпені.

Освіта: середня школа в селі Білецьке.

В Ірпені оселився 1967 року.

Працював на заводі «Прогрес» слюсарем на виробництві цегли. 

Був добрим працьовитим сім’янином. Допомагав дружині-прибиральниці підтримувати чистоту на подвір’ї багатоповерхівки. Замолоду любив із дружиною спілкуватися з дружніми компаніями, виїздити на природу по гриби, відпочивати на заплаві річки Ірпінь. Часто навідувалися в рідне село Болячив на Житомирщині — до батьківської садиби дружини, там мали город, садок. Пан Микола дуже любив працювати на землі.

Про обставини загибелі Лобоженка Миколи Павловича відомо таке: він перебував сам у квартирі за адресою Северинівська, 128, кв. 63. Вибуховою хвилею його викинуло з оселі на сьомому поверсі (у бік вулиці 9-та Лінія), вікно — навстіж, вхідні двері вирвало… 

Причина смерті — численні перелами кісток скелета з ушкодженням внутрішніх органів.

Чоловік із сусіднього будинку (він, до речі, згодом помер) прикопав Миколу Лобоженка під будинком. 

Рідні — дружина Марія Іванівна, донька Алла, онуки — повернулися 24 квітня, на другий день викликали поліцію. Перебували під домом поруч, коли Миколу Павловича відкопували, дружина впізнала чоловіка за взуттям, тіло тлінню ще не піддалося (минуло понад 40 діб), бо весна була холодна. Тіло було в чорному мішку. Та ось дружина побачила знайому куртку… Поліція здійснила опитування, оформила процедуру ексгумації. 

Тіло доправили до моргу у Вишгороді (в Ірпені морг був переповнений, із шаленою чергою). Через день — 26 квітня — рідні поховали Миколу Павловича Лобоженка на кладовищі в Ірпені.