Народився 3 грудня 1983 року в Ірпені.
38-річний Сергій Мельник загинув 11 березня 2022 року.

Освіта: середня школа № 17, Київський будівельний технікум.
Місце постійного проживання родини — село Романівка.
Сергій був добрим господарем, любив працювати на землі, хотів мати власний дім, любив теслярську справу, як і його прадід. Колись його прадід побудував на Черкащині школу. Теслярська справа в Сергія виходила найкраще. Мабуть, через це Сергій обрав навчання в Київському будівельному технікумі, закінчив його і розпочав доросле життя. Від фундаменту до даху він звів свій будинок власноруч, одружився, мав двох дітей і посадив сад. Зробив усе, що мав зробити справжній чоловік.
Так розповідає про свого сина і про події в селі Романівка під час російської навали в Україну (лютий 2022 року) Мельник Галина Іванівна: «У цій війні я втратила найдорожчих мені людей — батька й сина. Члени нашої родини жили неподалік один від одного, так склалося в нас — підтримувати і допомагати всім рідним, та й сусідам теж. Коли пролунали перші вибухи, чоловіки кинулися допомагати евакуйовуватися мешканцям Ірпеня, односельцям, які намагалися виїхати. Жінки почали облаштовувати пункти харчування, укриття для дітей. Обстріли села посилилися в березні. Росіяни стріляли з усіх видів зброї — так мені здавалося і так казали чоловіки. Я займалася приготуванням обідів для всього кутка (певна частина села на його окрайці).
11 березня, уже надвечір, син Сергій зайшов до мене, попив чаю, ми обговорили з ним останні новини — зв’язку ж не було, тому будь-яка інформація була цінною. Після спілкування він вирішив піти до свого будинку. Та дійти не встиг — вибух від ворожої міни вбив його на півшляху. Уламок влучив у грудну клітину, рана виявилася смертельною.
Поховали ми сина біля мого батька — Нальопи Івана Михайловича».