Сергій народився 10 серпня 1978 року і зростав у селі Козинці, що входить до складу Ірпінської територіальної громади.
Помер 17 січня 2024 року в 45-річному віці в Білій Церкві, не витримавши операції на хребті.

Освіта: закінчив середню школу в Козинцях.
Із рідного села був призваний на строкову службу, служив у Збройних силах півтора року, отримав військове звання «сержант». У 2014 році став учасником антитерористичної операції на Сході країни у складі 72-ї бригади, яка несла службу на донецькому напрямку. Демобілізувався, працював, та вже в 2021 році підписав контракт і знову долучився до лав ЗСУ. Наступним його військовим званням стало «командир відділення зенітної установки».
Під час повномасштабного вторгнення російського агресора на територію України Сергій у складі своєї військової частини брав участь в обороні Ірпеня, Бучі, Києва. Про це свідчать родичі С. Мельника — дружина, мама і племінник. Вони також повідомляють про те, що Сергій не розповідав про свої військові справи, телефонував рідко, був дуже стриманим у наданні інформації про проходження військової служби, розмову зазвичай закінчував заспокійливими словами: «Усе буде добре, не хвилюйтеся». Через брак інформації родичі не можуть докладно розповісти про військовий шлях Сергія Мельника.
У грудні 2023 року Сергію Мельнику була запропонована операція на хребті, яку й провели в шпиталі міста Біла Церква вже в січні 2024 року. Та серце воїна не витримало — на ранок після оперативного хірургічного втручання Сергій Володимирович помер.
Похований Сергій Мельник у Києві на Дарницькому кладовищі.
У скорботі залишилися мати, дружина, син.