Наконечна Любов Андріївна

77 років 12.04.1944 - 23.03.2022

Народилася в м. Ромни Полтавської області, потім родина переїхала в м. Лубни.
77-річна Любов Наконечна загинула від осколкового поранення 23 березня 2022 року.
Освіта: Ірпінський індустріальний технікум. 
Дочка Наконечної Любові Андріївни Лиман Анжеліка Валеріївна розповідає: «Мама народилася в Полтавській області, там минуло її дитинство і юність, там же вона познайомилася з моїм татом. Після закінчення інституту тато отримав направлення в Ірпінь. Усе їхнє подальше життя було пов’язане з цим містом. Тут народилася я, моя старша сестра. Будинок, у якому ми проживали, був першим проєктом мого тата. Зараз від будинку нічого не залишилося.
Наша сім’я була дружною. Мама певний час працювала художником-декоратором на кіностудії ім. О. Довженка. Потім перекваліфікувалася на будівельну спеціальність і працювала разом із татом на будівництві.
Мама дуже любила читати, книг у нас було багато, починаючи від довідників із хімії, художньої літератури, до останніх досягнень у різних галузях. Мама захоплювалася абсолютно всім! Та найбільшим її захопленням були її онуки, усього в неї їх четверо.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, ми з мамою мешкали в різних районах Ірпеня. Мама жила з моїм старшим сином біля заводу “Машторф”. До 4 березня ще був зв’язок і ми могли спілкуватися. 6 березня вже не було нічого — ані води, ані тепла, ані зв’язку, і ми із самого ранку вирішили прориватися на Київ.
Зв’язку з мамою теж уже не було, і ми нічого не знали про їх перебування. Я намагалася розшукати їх через соцмережі. І лише 2 квітня мені зміг зателефонувати мій старший син Ілля і сказав, що весь цей час вони залишалися в Ірпені, і що бабуся загинула. Ілля розповів подробиці цієї жахливої події.
Їхній будинок постійно обстрілювали і сталося сильне задимлення, тоді їм удалося дістатися бомбосховища, де вони переночували. На ранок вирішили повертатися додому, аж тут почався страшенний обстріл із міномету, від якого лише дивом їм удалося врятуватися, просто впавши на землю. Коли все затихло, вирішили йти і приготувати щось поїсти. На той час вони вже прилаштувалися куховарити на багатті біля приватного сектору, разом з іншими мешканцями. Вони тільки встигли розпалити дрова, як на подвір’я прилетів снаряд і мама отримала осколкове поранення. Смерть була миттєвою. Лише за два дні сину вдалося захоронити її тіло прямо там у дворі».

ЗАКРИТИ
Закрити

Зв’язатися

Якщо ви побачили помилки на сайті, чи володієте інформацією про загиблих, які відносяться до Ірпінської громади, будь ласка повідомте нас.