Народився 9 лютого 1944 року в Санкт-Петербурзі в росії. Невдовзі його сім’я переїхала до України, оселилися в Ірпені. Мати Вадима була українкою, у росії вийшла заміж.

78-річний Вадим Осипов загинув 24 березня 2022 року.

Освіта: середня школа, навчався в Київському профтехучилищі № 4 на слюсаря-складальника промислової продукції. 

Працював у столиці на танковому заводі. В Ірпені познайомився з дружиною Ларисою. У них народився син Юрій. 

Коли Вадим Іванович вийшов на пенсію, далі працював до лютого 2022 — був охоронником у дитсадку «Віночок», який понад 40 років очолювала його дружина. 

«Він був дуже добрим, мав золоті руки. Будинок для них із дружиною сам добудував. Востаннє, коли ми родиною збиралися на його день народження — 9 лютого 2022 року, він був настільки піднесений та щасливий — як дитина. Стільки радості в нього було в той день…» — пригадала племінниця Наталія.

Вона до 23 березня 2022 року щодня була на зв’язку з Вадимом та Ларисою. Наступного дня сконтактувати з ними не змогла: спершу думала, що проблеми зі зв’язком, але невдовзі дізналася про загибель подружжя.

24 березня 2022 року до будинку родини Осипових у місті Ірпінь на Київщині підійшов волонтер, який хотів попередити, що більше не зможе приносити їм харчі та медикаменти. У той час вулицею їхали російські військові, які вистрілили в нього. На крик вибіг Вадим Осипов, а за ним — дружина Лариса. Вадиму окупанти вистрілили в живіт, його дружині — у голову. Подружжя загинуло. Волонтеру вдалося врятуватися.

У Вадима Осипова залишився син Юрій та племінниця Наталія із сім’єю.