Загинув у запеклих боях у районі взводного опорного пункту «ЛІВША» на Світлодарській дузі біля населеного пункту Луганське Бахмутського району Донецької області.

Народився в с. Поліське Коростенського району Житомирської області. У 2000 році закінчив Ірпінську  СШ №2. Навчався в Коростенському ПТУ № 17. Із 5 листопада 2001 року по 6 травня 2003 року проходив строкову службу в Збройних силах України.

10 червня 2014 року був мобілізований у лави Збройних сил України на підставі Указу Президента України № 454/2014 від 06.09.2014 р. у 25-й батальйон «Київська Русь» в роту зв’язку на посаду механіка-радіотелефоніста. 

З 20 серпня 2014 року був у зоні АТО, на передовій у місті Дебальцево, де отримав поранення під час виконання бойового завдання.

З 14 вересня 2016 року підписав контракт та продовжив захищати Батьківщину в зоні АТО у складі 25-го батальйону «Київська Русь» на посаді водія 1-ї мотопіхотної роти. 

19 грудня 2016 року загинув у запеклих боях у районі взводного опорного пункту «ЛІВША» на Світлодарській дузі біля населеного пункту Луганське Бахмутського району Донецької області, відбиваючи атаки проросійських терористів. Разом з Василем загинули солдати Андрій Байбуз, Дмитро Клименко, Роман Радівілов, Сергій Степаненко, Андрій Широков, молодший сержант Володимир Андрешків та лейтенант Микита Яровий.

Нагадаємо, що з 18 грудня проросійські бойовики кілька днів намагалися вибити сили АТО із займаних позицій у районі Світлодарської дуги. У перший день наступальних дій ворога загинули 5 українських військових, 16 були поранені.

20 грудня бойовики знову намагалися прорвати оборону ЗСУ під Світлодарськом. Повідомляється, що бойовики здійснили напад приблизно о 10:30 після методичного мінометного обстрілу. В атаці було задіяно три штурмові групи від 3-х до 5-ти осіб.

Удень 21 грудня штаб АТО повідомив, що за минулу добу в зоні проведення АТО двоє військовослужбовців ЗСУ загинули, четверо військовослужбовців отримали поранення, ще четверо — контужені. Він також поінформував, що супротивник не припинив активні бойові дії на Світлодарській дузі — з ранку до обіду бойовики провели низку артилерійських та мінометних обстрілів, а також здійснили одну спробу штурму, яка була відбита.

Похований Василь Панасенко в м. Ірпені на міському кладовищі на Алеї пам’яті захисників України.

У Василя залишилися дружина, донька, мати, батько, сестра.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність та вірність військовій присязі, виявлені у захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня згідно (посмертно) з Указом Президента України від 29 грудня 2016 року № 580/2016. А також нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно) та відзнакою Начальника Генерального Штабу Збройних сил України «Учасник АТО» (посмертно).

18 грудня 2017 року в Ірпінський школі № 2, де навчався Василь Панасенко, йому було відкрито меморіальну дошку, а 20 лютого 2019 року меморіальну дошку відкрито в Коростені на будівлі професійно-технічного училища № 16. 

Пам’ять Василя Панасенка вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам’яті», у щоденному ранковому церемоніалі 19 грудня.

«Васютко, як же боляче без тебе…»,

Шепоче мати у холодне небо.

Не змиряться ні друзі, ні родина,

Не змириться і ненька Україна,

Яку ти захищав, закрив собою,

Життя лишивши там, на полі бою —

Лишень почавши жити, в 33…

І ніде нам подітись від журби…