Народився 19 вересня 2003 року в Донецьку.

18-річний Микита Перебийніс загинув 6 березня 2022 року від мінометних обстрілів росіян у селі Романівка на Київщині.

Освіта: навчався в кількох школах у Донецьку, зокрема в математичній школі № 17 до моменту виїзду до Києва. У Києві — технічний ліцей, де поглиблено готували технарів (фізика, математика) до вступу у виші. Навчався на 2-му курсі Київського національного університету імені Тараса Шевченка (спеціальність «Програміст»). 

У 2014 році Микита з родиною втікав із рідного Донецька, куди тоді з війною прийшли росіяни. Сім’я оселилася спочатку в Києві (в орендованій квартирі), затим — в Ірпені. 

Орієнтувався на поради тата, який казав: «Є два шляхи — або працювати головою, або руками». Прикинули, які професії в найближчі двадцять років замінить штучний інтелект, виходило, що працювати з технологіями — перспективно. Батько розповів, які можливості відкриє університет імені Шевченка плюс знання англійської мови.

Микита пристойно володів англійською мовою, вивчав польську. Захоплювався комп’ютерними іграми, подорожами на велосипеді, відвідував студентські вечірки. 

Коли родина робила ремонт квартири в шість рук, Микита допомагав. Батько навчив його збирати меблі, тож Микита багато чого робив: фарбував, затирав, прибивав, лагодив… Останній рік у нього була мета — отримати водійське посвідчення. Микита здав теорію і в лютому мав здати практику. Не судилося.

6 березня Микита разом із мамою та сестрою намагалися виїхати з Ірпеня, який росіяни не припиняли обстрілювати. Їхній батько тоді був на Донеччині — поряд із мамою, яку доглядав після хвороби.

Микиті, його мамі Тетяні й сестрі Алісі залишалося зовсім трохи, аби дійти до місця евакуації в Романівці, коли окупанти відкрили по людях мінометний вогонь. Уся родина загинула, а з ними — дві собаки, які були в переносці. 

Поруч із Тетяною Перебийніс, її сином Микитою та донькою Алісою розірвалися дві міни: перша налякала родину і змусила шукати укриття під мостом, а друга обірвала їм життя. За словами батька, результати судмедекспертизи свідчать, що Микита навіть у ті найстрашніші хвилини намагався захистити молодшу сестричку: основний осколковий удар взяв на себе Микита, прикривши собою сестру».

Похований 11 березня 2022 р. на новому цвинтарі під містом Обухів (Ірпінь на той час був під окупацією).