Народилася 25 травня 1978 року в місті Донецьк.

43-річна Тетяна Перебийніс загинула 6 березня 2022 року.

Освіта: школа № 51 (Донецьк), економічний технікум (Донецьк), Донецький університет, спеціальність «Бухгалтерський облік». 

Після вишу Тетяна працювала в аудиторській компанії, кілька років адміністратором у салоні краси, бухгалтеркою, директоркою будівельної фірми. Коли сім’я 2014-го переїхала до Києва (через агресію росії на Донбасі), жінку спочатку взяли на вакансію бухгалтера, а згодом запропонували посаду фінансового директора в ІТ-компанії. 

Останні роки подружжя мешкало у спальному районі в Ірпені разом із двома дітьми та домашніми улюбленцями — йоркширськими тер’єрами Кексом і Бенсом. 

Тетяна працювала головною бухгалтеркою компанії SE Ranking.

У мирному житті родина Перебийніс любила спільний відпочинок — кататися на велосипедах, займатися спортом. Восени їздили в Трускавець на Львівщину, взимку — в Карпати. Улітку на дачі у друзів саджали дерева, кущі. Тетяна вирощувала там квіти. Іноді подорожували за кордоном. А в 2012-му, з нагоди одинадцятої річниці одруження, пара повінчалась у сільській церкві на Донеччині. 

У лютому 2022 р. чоловік Тетяни Сергій поїхав до Донецька — провідати свою маму, яка важко переносила Сovid. Із дружиною був на зв’язку, разом розробили план евакуації.

Загинула 6 березня 2022 року біля Романівського мосту (Ірпінь) під час евакуації.

Тетяна з дітьми пробували виїхати тричі. 4 березня їх із Бучі накрив мінометний обстріл. 5 березня почалися вуличні бої. А 6-го їм довелося залишити свою машину й пішки йти до зруйнованого Романівського мосту, у той час, як російські війська обстрілювали цей район. Отже, сім’я прийшла до селища Романівка, де вже чекали автобуси. Залишалося кілька десятків метрів. Вони майже дійшли, але на останніх метрах потрапили під мінометний обстріл. За 11 метрів від родини й волонтера, який їх супроводжував, упав мінометний снаряд — у них не було жодних шансів. 

Вони жахливо постраждали біля пам’ятника загиблим у Другій світовій війні з Ірпеня. На меморіальній дошці того пам’ятника написано: «Вічна пам’ять полеглим за батьківщину у Великій Вітчизняній війні».

Цей момент зафільмував випадковий оператор, на відео чути болісне скавчання одного із собак, за яким Сергій і впізнав своїх. Загалом, батько родини дізнався про загибель близьких із соцмереж, де побачив накриті тіла і зелену переноску з собаками, отже, улюбленці родини, йорки Кеша та Беня теж загинули.

Микита накрив тілом сестру, прийнявши більшість уламків на себе. Їхня мати померла в лікарні. 

Поховані всі разом — 11 березня 2022 р. на новому цвинтарі під містом Обухів (Ірпінь на той час був під окупацією). 

Тетяні було 43 роки, її дітям Микиті та Алісі — 18 та 9 років.