Народився 26 червня 1983 року в місті Чернігів.
38-річний Володимир Пономаренко загинув 19 березня 2022 року.
Виховувався в сім’ї робітників, був єдиним сином. Закінчив місцеву школу з математичного напрямку.
У 18 років був призваний у місто Київ на строкову службу в Генеральному штабі Міністерства охорони України, отримав звання молодшого сержанта. Паралельно, будучи на службі, розпочав навчання у столичному Національному транспортному університеті, після закінчення якого отримав спеціальність інженера-механіка.
У 2005 році одружився.
Багато років працював у Пежо центр «Ілта на Печерську», де отримав звання найкращого механіка року.
У 2014 році був мобілізований для навчання в танкову бригаду і відправлений на нульову лінію на схід держави. Після повернення з АТО отримав статус учасника бойових дій та інвалідність третьої групи.
Із 2015 року його сім’я переїхала до міста Ірпінь.
24 лютого 2022 року розпочався наступ військ російської федерації. Пономаренко Володимир Михайлович пішов на захист міста Ірпінь.
19 березня 2022 року його життя обірвалося… Причина смерті — осколкове поранення голови, вибухова травма.
Його сім’я у складі дружини, з якою вони були разом 20 років, і троє малолітніх дітей, віком 14, 5 і 2 роки, залишилися без голови сім’ї.
На сьогоднішній день його діти — без державної допомоги, без оформлення належних виплат, без надання документів від військової частини, навіть незважаючи на те, що Пономаренко Володимир Михайлович має посмертне звання захисника м. Ірпінь…
За життя Володимир був люблячим, відповідальним чоловіком і батьком, мав перспективні плани як для своєї сім’ї, так і для держави. На жаль, цьому так і не судилося бути реалізованим.