Олександр Псяровський героїчно загинув 21 червня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Дружба Бахмутського району Донецької області.

Дружина Олександра Леонідовича, Псяровська Наталія Миколаївна розповідає: «Олександр народився в Києві, хоча все своє життя прожив в Ірпені. Навчався в Ірпінській СЗОШ №1. Після школи здобув фах радіотехніка в Київському технікумі радіоелектронного приладобудування. 

Познайомились ми взимку 1994 року, в спільній компанії друзів, через пів року одружились. В 1995 році народилась донька Руслана. Олександр був люблячим батьком та чоловіком, приділяв багато уваги сім’ї. У вільний від роботи час займався домашніми справами, городиною, у цьому знаходив особливий спокій та натхнення. Всі рішення завжди приймав виважено, хоча в деяких моментах був категоричним. Завжди без вагань допомагав друзям та близьким. Олександр був чуйною, іноді занадто емоційною, але дуже надійною людиною. Захоплювався технікою та радіотехнікою, власноруч ремонтував телевізори, магнітофони, іншу апаратуру. Планував зробити ремонт в будинку. Все змінило повномасштабне вторгнення росіян в Україну. 

В березні 2022 року, коли м. Ірпінь було майже окуповане, Олександр отримав повістку і, вивізши сім’ю на Івано-Франківщину, пішов служити. 

За час перебування в ЗСУ Олександр проходив службу в різних містах України: Івано-Франківськ, Харків, Житомир. 21 червня 2024 року був відправлений на завдання в населений пункт Дружба Бахмутського району Донецької області. З того моменту і до серпня 2025 року вважався зниклим безвісти. Понад рік велися пошуки, але про Олександра не було жодної інформації. Лише в серпні 2025 року експертизою ДНК було підтверджено його загибель. 

Псяровський Олександр Леонідович був похований у рідному Ірпені 5 вересня 2025 року».

За свою відданість Олександр Псяровський був нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Також Олександру Псяровському було присвоєно Почесне звання «Почесний громадянин міста Ірпінь» (посмертно).