Ринкун Володимир Борисович
41 рік 05.06.1973 - 29.08.2014
В/ч 3027, позивний «Арсенал». Солдат резерву, снайпер 2-го батальйону спеціального призначення Національної гвардії України «Донбас».
Володимир Ринкул народився 5 червня 1973 року в Ірпені.
41-річний Володимир Борисович загинув 29 серпня 2014 року внаслідок обстрілу дорогою із села Многопілля до села Червоносільське (Амвросіївський район, Донецька область).
Освіта: після закінчення навчання в Ірпінській ЗОШ № 17 вступив до Київського професійно-технічного училища, де здобув професію «гранувальник ювелірних виробів».
Володимир любив подорожувати, але завжди повертався до рідного міста.
З 1992 по 1994 рік проходив службу у Збройних силах України в місті Одеса — був морським піхотинцем. Звільнився в запас.
У 1995 році обіймав посаду оперуповноваженого одного з підрозділів карного розшуку Ірпінського МВ ГУ МВС України.
У 2004 році був учасником Помаранчевої революції.
2013–2014 роки — активний учасник Євромайдану.
У 2014 році, коли розпочалася російсько-українська війна, Володимир Борисович став на захист незалежності України. Як солдат резерву був зарахований до Національної гвардії України (в/ч 3027), служив снайпером 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас». Воював в одній із найгарячіших точок АТО — Іловайську.
29 серпня 2014 року під час виходу з «Іловайського котла» так званим «зеленим коридором», що став «коридором смерті», їхав у кузові вантажної машини ЗІЛ у складі автоколони батальйону «Донбас» із села Многопілля до села Червоносільське (Амвросіївський район, Донецька область).
У машину влучив снаряд із протитанкового ракетного комплексу «Фагот», ще один снаряд потрапив у двигун автомобіля. Володимир загинув разом із побратимами.
16 жовтня 96 бійців, що виходили з оточення, тимчасово були поховані на Краснопільському цвинтарі у м. Дніпро як невпізнаний воїн. Згодом, після проведення ДНК-дослідження, 17 квітня 2015 року Володимир Борисович Ринкун був перепохований на кладовищі в рідному місті Ірпінь.
Указом Президента України № 365/2015 від 28 червня 2015 року, «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені в захисті державного суверенітету і територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).