Денис Сакун героїчно загинув 20 грудня 2024 року при виконанні бойового завдання під час ракетного обстрілу в Обухівському районі Київської області.

Народився у Луганській області у 1984 році. Навчався в ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою (м. Луганськ). Затим — у Харківському університеті Повітряних сил. 

Із 2007 року проходив службу. У кінці 2014 року звільнився в званні майора. У цивільному житті працював у сфері IT. 

У 2018 році переїхав до Ірпеня. У 2021 році Денис Валерійович створив родину. 

Рідні згадують Дениса як неймовірно доброго та мужнього чоловіка. Дуже любив тварин і турбувався про екологію. «Якось захворів сусідський пес, Денис тиждень возив його на лікування у ветлікарню. Сортував сміття. Одного разу, приїхавши на кемпінг, місце виявилось завалене сміттям, то він узяв пакети і прибрав те все. Завжди допомагав знайомим. Будь-яке прохання про допомогу не було проігноровано. Дуже цінував і любив сім’ю. Родина була надзвичайно важливою для нього», — розповідає дружина Яна. 

Денис мав гострий розум та був людиною багатьох уподобань. Ще у 2019 році разом із дружиною посадив плодові дерева біля свого будинку, тож за можливості, повертаючись додому, займався своїм молодим садом. До речі, мріяв у гаражі створити майстерню з обробки дерева. Хотів майструвати руками. Мав умілі руки, хист до «чоловічої» роботи, навіть ремонт у будинку робив власноруч. 

Із початком повномасштабного вторгнення пішов на фронт добровольцем. Спершу ніс службу на системі С-300. Із початку 2023 року був обраний пройти навчання в США, щоб оволодіти основами роботи із системою Patriot. Це була перша група, яку делегували на навчання. Американці були вражені швидкістю, з якою наші хлопці все схоплювали. Денис показав дуже високий рівень знань і вмінь, тому його призначили очолити групу інженерів. Саме він невдовзі, коли повернувся в Україну і почалися воєнні будні в гарячих точках, показав, як робота інженерів забезпечує неймовірну ефективність самої системи під час високої інтенсивності бойової роботи. Це взяли до уваги навіть іноземні партнери. У подальшому Денис навчав групи українських військових, які мали також стати інженерами інших установок Patriot. Саме завдяки роботі Patriot була збита балістична ракета «Кинджал», що стало резонансом у світі. Роботу Дениса визнавали й наші іноземні партнери. Запрошували на конференції до країн Європи та США, де вже він ділився досвідом та передавав знання.

Підполковник Денис Валерійович служив інженером Повітряних сил ЗСУ на Київському напрямку, відбиваючи численні ворожі атаки на столицю. Під час несення бойового чергування з протиповітряної оборони важливих державних об’єктів, підрозділом за безпосередньою участю Дениса Сакуна, який перебував у складі бойової обслуги підрозділу на посаді старшого інженера (інженера), було знищено 127 ворожих повітряних цілей, зокрема й балістичних.

«Після смерті Дениса біля його могили я зустріла його колег із США. Вони сказали, що таких спеціалістів, яким був мій чоловік, у світі дуже мало. Що він своєю роботою врятував безліч життів. Його дуже цінували в США, — розповідає дружина Яна.

Денис Валерійович був надзвичайно відданий службі. У 2024 році в нього з’явилися проблеми з колінами, довелося проходити лікування, йому заборонили рухатись. «Але це його не зупиняло, — пригадує дружина. — На милицях він приїздив на службу! А потім придумав інший спосіб — пересуватися позицією на самокаті. Казав: “хто, якщо не я?” У кінці осені 2024 року йому зробили операцію на коліні. Він повернувся на службу вже через два тижні, попри те, що йому пропонували взяти тривалу відпустку для відновлення. Але той поспішав назад, воювати…» 

Утім, у більш спокійні роки Денис жив не лише роботою. Багато років він захоплювався їздовим спортом. Мав чотирьох собак хаскі. Створив собі їздову упряжку. Щосуботи тренувалися в романівському лісі. Брав участь у змаганнях, на яких його хаскі посідали здебільшого перші місця та стали чемпіонами України. Потім у родині Сакун з’явився ще й доберман. І він приєднався до упряжки. А перед повномасштабним вторгненням Денис придбав мотоцикл і долучився до ветеранського байкерського клубу. Було багато енергії, планів, бажань, мрій…

На жаль, 20 грудня 2024 року, перебуваючи на бойовому чергуванні, під час масованого ракетного обстрілу Денис загинув, виконуючи завдання із захисту українського неба.

«Його військовий шлях — це історія мужності та відваги, що врятувала тисячі життів, які про це й не знають! Його головною метою була перемога, а після війни — розбудова мирного, щасливого майбутнього для України. Мужній, відданий захисник, для якого Україна завжди була на першому місці — таким його запам’ятають рідні та знайомі», — йдеться в офіційному повідомленні міської адміністрації Ірпеня, у якому запрошували містян прийти на прощання з героєм.

24 грудня 2024 року Дениса Сакуна поховали в Ірпені на Алеї пам’яті захисників України. 

За служіння Україні, її захист та героїзм Денис Валерійович відзначений орденом «За мужність» III ступеня, нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Срібний хрест» та нагрудним знаком «За зразкову службу».

У скорботі залишилася дружина Яна, донька, батьки.