Владислава Миколаївна народилася 24 квітня 2019 року в селі Забуччя Ірпінської громади.

3 березня 2022 року життя Владислави трагічно обірвалося під час евакуації з рідного села. На виїзді на трасу М-06 Київ—Чоп, у селі Капітанівка, автомобіль, у якому перебувала родина, був обстріляний російськими військовими з військової техніки.

Владислава була щасливою дівчинкою, яка зростала в любові, турботі та теплі своєї родини. Кожен її день був наповнений радістю, новими відкриттями та щирим дитячим захопленням світом.

Вона із задоволенням ходила до дитячого садочка, легко знаходила спільну мову з іншими дітьми, любила гратися, малювати та пізнавати все нове. Особливе місце в її житті займала старша сестра, яку Владислава безмежно любила й у всьому намагалася наслідувати. Вона повторювала її слова, рухи та звички.

Владислава росла доброю, допитливою та життєрадісною дитиною. Її щира усмішка, дзвінкий сміх і безпосередність дарували радість усім, хто її знав. Вона була маленьким двигунцем, який заряджав своєю енергією всіх довкола, наповнюючи кожен день теплом, світлом і щастям.

Світла пам’ять про Владиславу назавжди залишиться в серцях її рідних, близьких та всіх, хто мав щастя знати цю світлу дитину.