Народилася в Молдові в Кишинівській області, поблизу міста Хинчешти (колишній Котовськ) у с. Логанешти.
69-річна Віра Сорока загинула в березні 2022 від поранень під час російської окупації.
Рідна сестра Віри Степанівни Катерина розповідає: «Віра вийшла заміж у 1986 році і переїхала жити до чоловіка в місто Ірпінь, тут народився її син. Сім’я в них була дуже дружною, кохали одне одного, та в 1999 році чоловік помер, Віра залишилася сама із сином. Майже все життя працювала у військовому шпиталі, виконуючи обов’язки молодшого медичного персоналу, також працювала в аптеці. Віра була людиною дуже доброю, усі колеги і знайомі згадують її з теплом. Вона була дуже гостинною і хазяйновитою, у домі завжди понував порядок. Любила молдавські та українські народні пісні.
У 2017 році Віра перенесла інсульт, що, звичайно, вплинуло на її здоров’я, але вона могла сама ходити і не потребувала додаткової допомоги. У 2019 році другий інсульт уклав її надовго в ліжко: були паралізовані ліві верхня і нижня кінцівки. Із часом вона почала відновлюватися, хоча ходити довелося вчитися знову, та в 2021 році стався перелом стегна.
Коли почалося повномасштабне вторгнення росіян, Віра була лежачою хворою. Ми намагалися зв’язатися з волонтерами, щоб допомогли її евакуювати, але на той момент зробити це було неможливо. Вона загинула внаслідок ушкодження під час бойових дій, достеменно невідомо, як саме це трапилося. Поховати Віру ми змогли лише 22 квітня, після деокупації міста».