Народився 28 лютого 1952 року в м. Коростишів.
70-річний Анатолій Свєнтік загинув 17 березня 2022 року в Ірпені.
Невістка Анатолія Михайловича Фуртес Вікторія розповідає: «Анатолій Михайлович у 18 років переїхав до Ірпеня, а після строкової служби тут одружився.
Мій свекор був людиною емоційною, доброю, допомагав усім, хто до нього звертався, полагодити міг будь-що. За фахом — будівельник. Умів абсолютно все, руки були просто “золотими”.
Дуже любив своє господарство, будинок. У садочку вирощував сливи, яблука, робив наливки, льох ніколи не стояв порожнім. Усе було в нього в повному порядку. Ще він дуже подобався жінкам і відповідав їм взаємністю.
В Анатолія Михайловича був власний ретро-автомобіль “Опель Капітан”. Машина була доглянута і в чудовому стані, і його запрошували зніматися в кіно, де потрібне було таке авто.
Він із задоволенням брав участь у перегонах “Old car” і автопробігах.
Музику теж поважав ретро — слухав Висоцького. Багато читав і мав велику бібліотеку, любив класиків, із пригодницької літератури — Джека Лондона.
Життєлюб. Ніколи не прив’язувався до майна, мав легкий характер.
У нього залишилося двоє дорослих дітей і четверо онуків — дві дівчинки і два хлопчика. Онуків своїх Анатолій Михайлович страшенно любив і завжди допомагав їм, улітку водив на кар’єр купатися. Я дуже вдячна йому за ту увагу, яку він приділяв нам.
Під час повномасштабного наступу російських агресорів я зі старшою дочкою була вдома в Ірпені на вулиці Чехова, зв’язку вже не було, мій свекор приїхав до нас на велосипеді, аби дізнатися чи все з нами добре, хоча це було вже надзвичайно небезпечно. Його рідні евакуювалися з міста 10 березня, та він їхати відмовився, лишився приглядати за хатою і за тваринами, у нього були: папуги, рибки, навіть маленький ручний щур.
Ми попросили його переїхати до нашого будинку, вважаючи його більш безпечним, адже він і опалювався грубою, і в дворі була вода, а також просили нікуди не ходити. Ще до 17 березня він періодично виходив на зв’язок, потім — тиша…
Після деокупації міста його знайшли з простреленою головою, тіло частково роздерли собаки. Що саме трапилося — достеменно невідомо, немає жодних свідків».