Народився в м. Ірпінь.
Освіта: середню освіту отримав у м. Васильків. Закінчив Кременчуцький національний університет, факультет машинобудування.
61-річний Анатолій Свістунов загинув 14 березня 2022 року від осколкового поранення в голову.

Про Анатолія Івановича розповідає його друг Щетінін Володимир Васильович: «Я Анатолія знав із дитинства, а воно в нього видалося непростим. В Анатолія була вада мови, він заїкався. Ми разом навчалися у Васильківській спеціалізованій школі-інтернаті, там і познайомилися. Толік був на рік молодшим за мене. Це спеціалізована школа для дітей із важкими розладами мови. Якось він розповідав, що, коли навчався в першому класі, усе знав, але вимовити не міг, його залишили на другий рік, що стало для нього великою трагедією. Хоча він був дуже розвиненим хлопцем, багато читав, знання предметів були на високому рівні. У своєму класі він був лідером, хлопці його поважали.
У дитинстві Анатолій із родиною (мама і брат) жили в маленькій кімнаті в напівпідвальному приміщенні, умови були не найкращі. Він захворів на ревматизм, лікувався, хвороба відступила. Коли виріс — служив в армії, займався важкою атлетикою, піднімав штангу. Анатолій був дуже гарним, статним, широкоплечим, завжди молодо виглядав. Пам’ятаю його майже завжди усміхненим. Анатолій був хорошою людиною. На жаль, особисте життя не склалося. Після армії він познайомився з дівчиною, одружилися, народилася донька, утім, разом жили недовго. Через свою ваду Анатолій був людиною замкнутою. Після армії працював на різних роботах: будівельником, фрезерувальником, певної спеціальності на той момент не мав. Та в нього була мета — здобути вищу освіту. І мрія його здійснилася: він вступив до Кременчуцького національного університету на факультет машинобудування. Останні роки працював електриком, був чудовим фахівцем, його роботу цінували. Анатолій був справжнім патріотом.
Коли почалося повномасштабне вторгнення росіян, його будинок сильно обстрілювали, разом з іншими мешканцями він переховувався в підвалі. Потім ворожий снаряд поцілив у його помешкання й Анатолій пішов подивитися, що сталося з квартирою, однак більше не повернувся. Його знайшли з осколковим поранення голови.
Похований Анатолій на ірпінському міському кладовищі.
Про загибель друга я дізнався від його рідного брата».