Мати Олександра, Товстоног Ольга Опанасівна, розповіла: «Олександр народився у селищі Гостомель Київської області, там закінчив перші три класи середньої школи. Потім з родиною переїхав в Ірпінь, де продовжив навчання в с/ш №3. В шкільні роки займався футболом, був футбольним вболівальником, і, як і всі, мав багато друзів. Після школи вступив у Харківський авіаційний інститут, після його закінчення пішов працювати на АТ Антонова, паралельно навчаючись в Київському політехнічному інституті ім.Ігоря Сікорського на заочному відділенні. Отримавши другу вищу освіту, працював начальником авіаційної служби. Любив свою роботу і планував просуватися по службі. Окрім основної діяльності, був депутатом Гостомельської селищної ради. Невід’ємною частиною його життя був рух, навіть планував купити собі байк. Багато подорожував Україною на власному авто, їздив з дружиною на Захід країни, відпочивали в Криму. Любив риболовлю, ходив збирати гриби, гуляв лісом, просто милувався природою. Мав домашню улюбленицю – кішку породи мейн-кун. 

24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення росіян в Україну, Олександр поїхав на роботу. Почалося бомбардування Гостомеля, він разом зі своїми співробітниками спустився в бомбосховище. Випускали їх звідти вже під дулом автомату. Дозволили забрати і вивезти поранених. 

Олександр приїхав в Ірпінь і, забравши дружину, повернувся в Гостомель до двоюрідної сестри в її приватний будинок. Планували всі разом там переночувати, і їхати далі. Але наступного дня ця частина міста була окупована, виїхати було вже неможливо. Якийсь час вони переховувалися у підвалі будинку. 9-го березня Олександру довелося залишити укриття і вийти надвір, де він і зіштовхнувся з росіянами. Його сильно побили, били прикладами автоматів, він знепритомнів. Про медичну допомогу в ті дні в Гостомелі годі було й говорити. Ввечері ліг спати, а зранку не прокинувся через отримані травми, які були несумісні з життям. Про поховання під час окупації не могло бути й мови, довелося закопати тіло у дворі, і лише через місяць, після звільнення Гостомеля від окупантів, Олександра змогли перепоховати». 

Товстоног Олександр Петрович похований в Гостомелі на цвинтарі поруч з його батьком.