Валентин Волинець героїчно загинув 20 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Чистоводівка Ізюмського району Харківської області.

Волинець Валентин Петрович народився в місті Ірпінь Київської області.

Навчався в 17 школі (зараз ліцей). Після школи пішов працювати.

Дружина Валентина Петровича, Волинець Тетяна Анатоліївна, згадує: «Вперше з Валентином ми зустрілися на платформі, чекаючи на електричку. Він був зі своїм другом, якого я теж знала. Так і познайомилися. Але зустрічатися почали лише через сім років. В 2000 році одружилися, разом прожили 25 років. Виховували сина та доньку. Їздили сім’єю відпочивати на море, разом дивилися фільми, нашим улюбленим був фільм «Форсаж».

Мій чоловік був дуже доброю людиною, безвідмовною, завжди приходив на допомогу. А ще він був, як то кажуть, «майстром на всі руки». Працював з деревом, металом, робив ремонти. Полагодити міг взагалі все. І все в нього виходило, за що не візьметься. Любив готувати, вмів шити, людиною був дуже творчою. 

Разом планували прожити щасливе життя, дочекатися онуків. Та все змінилося 24 лютого 2022 року…

З самого початку російського вторгнення Валентин вирішив йти захищати країну, пішов в ТЦК, але йому відмовили. Це було ще у 2022 році, а вже в 2024-му прийшла повістка, пішов служити. 

Влітку, перебуваючи на нульовій позиції, отримав поранення, але зміг вибратися сам і  допомогти побратимові. Потім лікування, і знову служба. 

Ми майже завжди були на звʼязку. Востаннє спілкувались за день до його загибелі».

Волинець Валентин Петрович загинув 20.10.2025 року.

Служив спочатку в генеральному штабі в підрозділі центр забезпечення. На Харківському та Донецькому напрямку. Потім його перевели в частину А-4053 на Ізюмському  напрямку сапером. Перед загибеллю став старшим сапером.