Яровий Михайло народився 1968 року в Донецьку.
Освіта: закінчив Донецький політехнічний університет, хіміко-механічний факультет. Працював консультантом у Державній комісії України по запасах корисних копалин.
У 2014-му сім’я Ярових змушена була тікати з рідного Донецька від війни, яку проти України почала Росія. Через два роки родина оселилася в Ірпені.
Тут Михайло і Марина Ярові стали щасливими бабусею та дідусем – донька Яна народила онука. Але 2022 року війна не тільки знову змусила родину залишити домівку, вона забрала найдорожчих рідних.
54-річний Михайло Яровий загинув 6 березня 2022 року у місті Ірпінь Київської області. Ворожий снаряд потрапив у квартиру, де чоловік перебував разом із родиною. Російська армія атакувала з артилерійської установки з території склозаводу в Бучі. У квартирі Ярових знесло стіни. Поряд загинув також син Михайла – Сергій.
Попри палаючі одноповерхові будинки та розбиті стіни багатоповерхівок, важко було повірити, що російські війська стріляють прицільно по мирним жителям і інфраструктурі міста, де нема військових. Після того, як 25 лютого підірвали міст, де був можливий виїзд на машині з міста, евакуація стала можливою лише пішки або на автівці через село Стоянка. Проте родина не наважувалася на цей крок, бо окупанти цинічно розстрілювали автівки з людьми, що намагались виїхати з небезпечного району.
«З кожним днем інтенсивність боїв наростала, з вікна квартири було видно все більше згарищ та зруйнованих частково або повністю будинків. За вікнами палав дах школи №2 по вулиці Тургенівській, в якій було бомбосховище з людьми, ліворуч клубився чорний дим над міською поліклінікою по Садовій, 38», – згадує донька Яна Ярова.
Отже, Михайло Яровий із родиною довго не міг виїхати, бо місто було оточене. Усе ж вранці 6 березня разом наважилися на евакуацію власним авто. Та російська армія розстріляла колону під селом Стоянка, не зважаючи на написи на вікнах: «діти», «дети». Внаслідок атаки були загиблі та поранені. Родина Михайла не постраждала – їм пощастило повернутися до паркінгу будинку, який став укриттям і місцем мешкання.
Увечері, коли не було сповіщення про повітряну тривогу, сім’я піднялася у свою квартиру на 15 поверсі, щоб помити трирічного онука і взяти продукти. Орієнтовно о 21.00 поряд із будинком пролунав гучний вибух. Наступним стало пряме попадання снаряду в квартиру. Після гучного розриву Яна з дитиною на руках миттєво вискочила з квартири в спільний коридор.
Михайло Яровий загинув на місці.
У Сергія ж була відкрита рвана рана живота, переламані ноги. Через декілька годин він помер на руках власної матері.
Після смерті рідних жінки вирішили евакуюватися заради порятунку онука. Біля місця евакуації до них до підійшли журналісти французького телеканалу ТF1, які потім зняли розлогий сюжет про трагедію родини. До медійників долучилися й журналісти ВВС News Великобританії в Україні. Так про російські злочини щодо родини Ярових дізнався цивілізований світ.
У Михайла Ярового залишилися дружина, донька та онук.